Орфографічний словник української мови. 2005.
відгул — I у, ч., рідко. Те саме, що відгомін 1). II у, ч., розм. Звільнення від роботи на день або кілька днів як компенсація за понаднормову працю … Український тлумачний словник
відгулювати — юю, юєш, недок., відгуля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. 1) тільки док. Провести певний час, не працюючи, відпочиваючи. 2) тільки док. Провести свято, весілля і т. ін.; відсвяткувати. 3) Використовувати відгул (див. відгул II) … Український тлумачний словник
відгульний — а, е. Прикм. до відгул … Український тлумачний словник
